Розташоване у безпосередній близькості від запису № 1 графіті було пропущене С. Висоцьким, але частково відновлене В. Орлом та А. Куликом [Орел, Кулик 1996, с. 124-125]. Результати сучасних досліджень опубліковані Н. Нікітенко та В. Корнієнком [Нікітенко, Корнієнко 2007, с. 251, мал. 3; 2008б, с. 372. іл. 1].
Незважаючи на численні пошкодження дрібними вибоями, всі складові графіті піддаються ідентифікації:
Права частина напису після ì виконана доволі незграбно: непропорційно маленька ᲂ спускається під рядок, що обумовлено прагненням автора вмістити її у вузький простір між складовими графіті № 1 – верхньою частиною ѕ та титлом над нею; ꙁ також непропорційно маленька, вона
та дещо піднята над рядком и частково змикаються з іншою складовою запису № 1 ф.
На слова текст поділяється наступним чином: