Запис під номером 17 подається у звіті С. Висоцького разом з фотографією та прорисовкою [Высоцкий 1959, л. 63, 65], проте він не увійшов до опублікованого корпусу. В науковий обіг введений Н. Нікітенко та В. Корнієнком [Нікітенко, Корнієнко 2007, с. 253, мал. 5; 2008б, с. 374, іл. 4; Корнієнко 2008в, с. 212].
Збереженість запису добра, всі його складові впевнено ідентифікуються:
Подвоєння в наприкінці другого рядка пояснюється тим, що в процесі прорізання першої літери в тиньк частково викришився, тому автор вимушений був прокреслити її вдруге, праворуч від попередньої.
На слова текст поділяється наступним чином:
г(оспод)и помоꙁи рабᲂу своемᲂу петро/в/ви
Переклад: Господи, поможи рабу своєму Петрові